Постійний інтерес до творчої спадщини В.О.Сухомлинського пов’язаний з її багатоаспектністю, різноплановістю, гуманістичною спрямованістю. Педагогічна творчість В.О.Сухомлинського багатогранна й невичерпно багата.

Твори видатного педагога пройняті безмежною вірою в людину, щедрість і благородство її душі, невичерпне багатство інтелектуальних і моральних сил. В.О.Сухомлинський у своїх творах розв’язує проблеми морального, естетичного виховання, розумового розвитку, проблеми гармонійного розвитку й громадянського виховання. В умовах сучасності особливої ваги набувають педагогічні погляди В.О.Сухомлинського, який у розвитку особистості важливу роль відводив учителю: «Важко переоцінити роль особистості вчителя, його духовного обличчя в пробудженні і розвитку творчих здібностей, нахилів, талантів учня», - писав Василь Олександрович. Всі аспекти виховання – морального, розумового, трудового, естетичного, фізичного, за його переконанням, становить нерозривне ціле духовного світу дитини.

Саме над проблемою «Творче впровадження педагогічної спадщини В.О.Сухомлинського у всебічному розвитку учнів» працює педагогічний колектив Липнязької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2.

Ця школа така ж, як інші, з типовими бідами, породженими суспільними негараздами, великими і малими освітянськими проблемами сільської школи: зниженим у частини учнів інтересом до знань, малою наповненістю класів, а відповідно і проблемним навантаженням вчителів. Але єднання спільною метою: постійне прагнення створити сприятливий мікроклімат, оптимальний емоційний фон уроку, утворити педагогіку діалогу, викликати інтерес до навчання, подарувати дітям радість розумової праці – допомагає досягти певних результатів навчання і виховання.

«Ми маємо справу з найскладнішим, неоціненим, найдорожчим, що є в житті, - з людиною» - говорив великий педагог В.О. Сухомлинський. Тому мету навчальної і виховної роботи Василь Олександрович вбачав в тому, щоб кожному вихованцеві дати моральну, розумову, практичну і психологічну підготовку до праці, розкрити в кожному з них індивідуальні задатки, нахили і здібності. «Вчительська професія, це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її встановлення – один із тих коренів, які живлять покликання до педагогічної праці», - зазначав Василь Сухомлинський. Саме особистості педагога Сухомлинський надавав виняткового значення у вихованні у особистості дитини й розвитку її духовних цінностей. На його думку, лише духовно багатий, морально завершений вихователь здатний збагнути складну, часто сповнену суперечностей душу дитини і плекати в ній паростки духовності.

Творчий доробок В.О. Сухомлинського для вчителів нашої школи є педагогічною енциклопедією, адже немає такої сторони діяльності школи, якої б він не торкнувся своїм талантом і живим переконливим словом. Колектив школи поєднує творче впровадження педагогічної спадщини Сухомлинського з програмою модернізація освіти, яка вимагає підвищення ефективності управління розвитком навчального закладу. Ця програма реалізується через організацію діяльності педагогічного колективу над єдиною методичною проблемою. Така діяльність є колективною формою пошукової роботи для вирішення актуальних психолого - педагогічних проблем. Колективне педагогічне дослідження має свої переваги:

· об’єднує окремі елементи дослідницької практики;

· дозволяє використовувати їх у педагогічній діяльності;

· забезпечує підвищення кваліфікації педагогів у режимі самоосвіти, спрямованої на теоретичне осмислення та практичне вирішення актуальної проблеми;

· активізує навчально – пізнавальну діяльність учнів, активізує їх творчі здібності.

Включення в таку діяльність відбувається поступово. Крок за кроком колективна дослідницька робота проходить через такі етапи:

І. Визначення проблеми, обґрунтування її актуальності.

ІІ. Теоретичне дослідження проблеми.

ІІІ. Практичне дослідження проблеми.

ІУ. Підбиття підсумків роботи над проблемою.

Для ефективного розв’язання педагогічних питань ми ретельно спланували роботу з їх реалізації, увели систему заходів до річного плану роботи школи. Використовуємо при цьому різні форми методичної роботи з учителями: індивідуальні, групові, колективні; роботу з учнями та батьками, підтримуємо тісні зв’язки з методистами районного відділу освіти.

Педагогічний колектив нашої школи працює над проблемою: «Забезпечення формування особистості учня на основі розвитку його творчих можливостей і самовдосконалення в умовах особистісно зорієнтованого навчання та виховання». Тема дослідження вибрана педагогічним колективом на засіданні педагогічної ради з урахуванням думок кожного вчителя, її визнали актуальною як для педагогіки, так і для діяльності закладу, і як відповідність сучасним педагогічним ідеям і концепціям.

Методичною роботою охоплені всі члени педагогічного колективу, який нараховує 15 вчителів, 3 – мають вищу кваліфікаційну категорію (з них Шишкова Н.Г. звання “Старший вчитель”, Черповодська Наталя Миколаївна - звання «Відмінник освіти України»), 4 вчителів мають І категорію, 3- вчителі ІІ категорії, 5 – вчителів спеціалістів.

На початку навчального року була створена методична рада школи на чолі з заступником директора Миндрул Т.Б. та 4 методичні об’єднання:

Природничо – математичного циклу (керівник Сопега Анна Петрівна) проблема “Розвиток творчого потенціалу вчителя як фактор підвищення його професійної кваліфікації”

Початкових класів (керівник Чабаненко Оксана Володимирівна) проблема “Активізація навчальної діяльності молодших школярів засобами мистецтва”

Гуманітарного циклу (керівник Ісупова Н.М.) проблема “Формування розвиненої особистості учня шляхом диференційованого підходу до викладання предмета, запровадження елементів проблемного навчання сучасних освітніх технологій ”.

Класних керівників (керівник Черповодська Н.М.) проблема, яку досліджують ” Виховувати в учнів почуття милосердя, прививати навички культури людських відносин міжособистого спілкування”

Більшість учителів накопичують досвід методичної майстерності під час проходження курсів підвищення кваліфікації в Кіровоградському ОІППО ім.. В. Сухомлинського, довідники, фахову літературу, інформаційні матеріали в друкованому і електронному вигляді, що знаходяться в методичному кабінеті школи, шляхом самоосвіти.

Широко практикується і проведення загальношкільних методичних заходів: засідання методичної ради, відкриті засідання методичних об’єднань, педагогічні спілкування, творчі звіти вчителів, виставки дидактичних матеріалів, взаємо відвідування уроків.

Вчителі школи ніколи не стоять осторонь у проведення районних методичних заходів. На базі школи проводяться районні семінари, педагоги працюють у районних творчих групах, беруть активну участь у змаганнях, конкурсах, конференціях. Вчитель історії Суліма Н.М. постійно здійснює проектну та дослідницьку роботу з учнями: «Моя бабуся – свідок подій Великої Вітчизняної війни», «І спалахнула зірка Полин», «Жінки – герої Великої Вітчизняної війни», «Мої прадіди – бійці Радянської Армії», які неодноразово відзначалися на рівні району. Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського залишається актуальною і в наш час, адже добро, милосердя, людяність є чи не найголовнішими рисами, якими повинна володіти людина. Добрі почуття людини сягають своїм корінням у Дитинство. Саме на ранній стадії життя вона повинна пройти емоційну школу – школу виховання добрих почуттів.

Як зробити навчальний процес гуманним? Як викликати інтерес до навчання, любов до знань? Багато цінних ідей і практичних порад запозичено педагогічним колективом з праць виданого педагога В.О.Сухомлинського.

Через казку, фантазію, гру, через неповторну дитячу творчість – вірний шлях до серця дитини.

В.О.Сухомлинський

Дитячі наставники переконані, що казка робить дитину мудрішою, добрішою, продовжує душевну молодість дорослим. Традиційним в школі стало свято казки, а передують йому тематичні уроки, читацькі конференції, захисти формулярів, інтересів.

«Енциклопедією педагогічної мудрості» називають вчителі казки В.О.Сухомлинського. Діапазон їх тем широкий – від краси лісового струмочка до жертовності в ім’я високих ідеалів, до громадянськості. Вони звучать на уроках читання, народознавства, на класних, бібліотечних годинах.

Уже не один рік наставники малечі дотримуються золотого правила Сухомлинського – проводити цікаві уроки під відкритим небом, обираючи шлях до їх сердець – через природу і дитячу творчість. У процесі спостережень за предметами, речами, явищами у дітей виникає бажання передати свої почуття і переживання. Вчителі Ліщенко Л.І. та Линюк З.А. проводять уроки мислення, уроки милування природою, уроки складання казок, бережуть невеличкі збірники дитячих казок, творів, прислів’їв, загадок. Народились вони в природі, з спостережень, навіяні казками Сухомлинського. Разом з героями казок педагога-гуманіста: мурашкою на землі, журавлиним ключем в небі, білокорою березою, навколишнє життя входить в душу дитини, щоб потім прорости чуйністю, людяністю, відповідальністю.

Казки, притчі, легенди В.О.Сухомлинського – теми для циклу етичних бесід класоводами, класними керівниками: «Що таке добре, що

таке погано?», «Виховання гармонійних відносин між батьками і дітьми», «Педагогіка краси», «Криниця любові дітей до батьків», «Природа – це казка, яку треба читати серцем».

Вчителі початкових класів широко використовують матеріали серії «ПіснеЗнайка». Так, Чабаненко О.В, проводячи урок «Подорож до Квітляндії», використала пісні, в яких прославляється наша багата, на диво велична Планета, а також виховується почуття любові до рідного краю, його краси та турботливе ставлення до природи.

Поглянь – біжать річки блакитні,

Довкола них – міста і села.

Там, де вода – живе і квітне,

А де безводдя – там пустеля.

То ж воду шанувати слід,

Вона собою поїть світ.

Оживають осінні листочки на уроках Кучеренко В.Ф. і кожен розповідає свою неповторну історію. На уроці мислення Линюк З.А. казкова Бджілка знайомить учнів з бджолиною сім’єю, розповідає їм про свою нелегку працю та розподіл обов’язків у вулику.

Після таких уроків учні, сповнені враженнями та емоціями, відвідують на першому поверсі школи незвичайну кімнату із загадковою назвою «Дивосвіт» - і починається творчість. Кожен обирає собі заняття по душі. Учні малюють казку, майструють казку, інсценують казку і, звичайно, складають свої власні казки, які потім оформляють у яскраві і оригінальні книжки-саморобки.

Класні керівники школи систематично проводять уроки спілкування, уроки позитивного емоційного заряду, уроки психологічного настрою дітей на гарні вчинки та творчу роботу, уроки доброти і сердечності, використовуючи матеріали казок В.О.Сухомлинського «Казка про Далекі сині гори», «Сергійкова квітка», «Краса, Натхнення, Радість і Таємниця».

Філологи школи Шишкова Н.Г.,Черповодська Н.М. та Ісупова Н.М. проводячи уроки в 5-11 класах, використовують матеріали казок В.О.Сухомлинського «Казка про народження дитини», «Казка про Людину-Пустоцвіт», «Бувальщина про Білочку і чорнокосу матір», «Казка про любов». Ці твори допомагають старшокласникам розвивати мовленнєві здібності, - і поступово окремі речення складаються у зв’язну розповідь. Все краще учням вдаються твори з елементами опису. Всі розуміють: якщо дитина вміє викладати свої думки, володіє рідною мовою, то вона засвоїть навчальний матеріал з будь-якого предмету. Учні школи беруть участь в районних олімпіадах, Міжнародному конкурсі імені П.Яцика, конкурсах «Грінвіч» та «Податки очима дітей».

Світ дитинства, стверджував В.О.Сухомлинський, - це, насамперед, пізнання того, що дитина бачить навколо себе, що вона сама робить.

Наслідуючи Педагога, Миндрул Т.Б. при викладанні природничих дисциплін намагається зробити буття дітей цікавим і різноманітним, адже дитинство – це яскраве, повнокровне, виразне життя серця, гра почуттів, емоційних рухів. У різні пори року школярі разом з учителькою спостерігають за різними об’єктами, явищами природи. Вона привчає учнів до фенологічних спостережень за станом неба, опадами, вітром; вчить користуватися термометром, флюгером, водоміром, гномоном. Спостереження учні записують у таблиці, а потім здійснюють порівняльний аналіз метеорологічних даних. Тетяна Борисівна пропонує дітям слідкувати за сезонними змінами, положенням Сонця, грунтом, снігом, утворенням і таненням льоду. Аналізуючи спостереження, Тетяна Борисівна домагається, щоб діти помітили зв’язки між погодою і явищами природи. Чому взимку температура низька, а влітку навпаки – висока? Які саме погодні умови впливають на польові роботи, на рослинність та здоров’я людей?

Учні, шукаючи відповіді на дані питання, поступово усвідомлюють об’єктивність світу, перед ними відкриваються закономірності природи, які не залежать від нашої свідомості чи бажання.

Важливим напрямом всебічного розвитку особистості є розумове виховання, яке потрібне людині не тільки для праці а й для повноцінного духовного життя. Саме ці думки великого педагога є дороговказом для молодих вчителів, що викладають математику Сопеги Анни Петрівни та Стоцької Галини Володимирівни, тому в процесі навчання дітей вони розуміють, що дітей потрібно спонукати до самостійної пізнавальної діяльності і цю роботу слід починати з малих літ, формуючи в дітей допитливість. Великий педагог вважав, що навчання не повинно бути для дитини тягарем, а повинно бути радісною працею. І як результат учні займають призові місця з математики в районних олімпіадах, є активними учасниками інтерактивного конкурсу «Кенгуру», Всеукраїнської олімпіади Олімпус.

В.О.Сухомлинський писав: «Дитинство так само неможливе без музики, як неможливе без гри, без казки». Ніжність, сердечність та інші людські почуття намагається пробудити у дітей Ляшенко В.С. за допомогою музики, беручи за основу погляди видатного педагога-гуманіста: «Якщо в ранньому дитинстві довести до серця красу музичного твору, якщо в звуках дитина відчуває багатогранні відтінки людських почуттів, вона піднімається на такий щабель культури, якого не можна досягти ніякими іншими способами… Музичне виховання – це не виховання музикантів, а передусім виховання людини».

На уроці вчитель пропонує учням прочитати цитати В.О.Сухомлинського і пояснити, як вони розуміють їх зміст:

«Музика - уява – фантазія – казка – творчість – така доріжка, йдучи якою дитина розвиває духовні сили»,

«Пізнання світу неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику і діставати насолоду від неї»,

«Мелодія передає найтонші відтінки почуттів, недоступні слову»,

«Музика – могутнє джерело думки».

Красоту класичної музики доводить вчитель, організовуючи учнів на концерти обласної філармонії.

Вчитель вчить розуміти музичні твори серцем. Учні зазначають, що казка у музичному оформленні краще сприймається, активізує творчу думку, уяву, допомагає зрозуміти внутрішній світ героїв.

У педагогічних працях В.О.Сухомлинського наставники знаходять відповіді на хвилюючі проблеми виховання і навчання, пекучі питання шкільного сьогодення.

Людина повинна любити людей і тонко відчувати поруч з собою людину з її радощами і тривогами.

В.О.Сухомлинський

Вся робота з учнями спрямована на:

- виховання в учнів культури поведінки, міжособистісного спілкування,

- правильного відношення до розумової діяльності,

- формування здорового способу життя, дотримання правил особистої гігієни,

- на розвиток вміння справедливо оцінювати свої та чужі вчинки, формувати емоційно-пізнавальне ставлення до них,

- прилучення учнів до духовної культури, до скарбів українського народу та кращих зразків світової культури.

Педагоги ставлять за мету набуття підростаючим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних особистісних рис громадян української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральності, художньо-естетичної, трудової та екологічної освіти.

Продовжуючи удосконалення форм і методів виховної роботи з дітьми, педагогічний колектив створює оптимальні умови для розвитку здібностей учнів, вияву їх творчого мислення. Для вивчення виховних проблем школи, в закладі створена творча група класних керівників.

Щороку у школі проводяться:

- тиждень української мови та літератури,

- тиждень математики і фізики,

- тиждень історії та правознавства,

- тиждень природничих наук,

- тиждень філології,

- тиждень фізичної культури і спорту,

- тиждень здоров’я,

- тиждень профорієнтації,

- бібліотечний тиждень,

Щовересня шкільним колективом проводиться методичний тиждень до дня народження В.О.Сухомлинського, в планах якого:

- урочиста лінійка вшанування пам’яті великого Педагога;

- тематична виставка літератури, доробок вчителів і учнів «В.О.Сухомлинський і сучасна школа»;

- день казки;

- уроки мислення у природі;

- педагогічні читання «Сто порад учителю»;

- конференція по книзі «Батьківська педагогіка»;

- свято «Серце, віддане дітям» та ін.

Навчити дитину бути милосердною, людяною словом не можна, потрібна дія, ситуація, коли б у неї земно стиснулось від болю – за матір, бабусю, товариша, сусіда… за все, що оточує її. Активну участь педагогічний та учнівський колективи школи беруть в акції милосердя: допомагають людям похилого віку, вчителям-пенсіонерам, інвалідам, дітям школи-інтернату. Учні школи слідкують за порядком біля пам’ятника загиблим воїнам.

Важливого значення у вихованні учнів надається педагогами Липнязької школи народознавству, бо народне – це правдиве й істинне, а тому воно – вічне і завжди сучасне. «…В душі повинні увійти кращі традиції народу, стати святим законом», - стверджував Василь Олександрович. Традиційними в школі є:

- екскурсії до Добровеличківського краєзнавчого музею,

- екскурсії та вивчення матеріалів Липнязького краєзнавчого музею,

- свята з участю народно-самодіяльного ансамблю «Червона калина»,

- походи та експедиції, присвячені різним темам, зокрема: «Вулиці села розповідають», «Моя земля – земля моїх батьків» та інші.

Поряд з цим кожен школяр схематично відтворив дерево свого роду. Стали в пригоді сімейні альбоми, де зберігаються численні фотознімки рідні. Діти раді нагоді розповісти про своє родовідне дерево. Участь у такій роботі дає змогу школярам зробити для себе цікаві відкриття про життя і діяльність предків, які заслуговують того, щоб пишатись ними, наслідувати їх кращі риси. Вони розуміють, що знати свій берег необхідно, адже через нього вони засвоюють народний моральний кодекс, де одне з перших місць займає вимога – шанувати свій рід, берегти пам’ять про предків, з повагою, доброзичливо відноситись до всіх людей.

Впровадження народних ігор як елементів національної культури допомагає вихованцям прилучатись до досвіду морального життя народу, дає можливість розвивати свою особистість: пізнавати світ, мислити образами, бути активною, емоційною, комунікативною людиною, вміти підкорятись нормам і правилам.

Велика увага приділяється сімейному вихованню бо «маленька зернина, посіяна в людські душі у роки дитинства, стає в зрілі роки могутнім деревом. Усе залежить від того, яку зернину посіяно і в який грунт», - писав В.О.Сухомлинський. Щороку в школі проводиться родинне свято, свято «Мами», заходи до Дня захисту дітей. Кожен вчитель тримає постійний зв'язок з батьками учнів, систематично проводяться класні та загальношкільні батьківські збори, на яких розглядаються питання, що хвилюють батьків, здійснюються анкетування батьків майбутніх першокласників з метою виявлення особливостей та характеру їх дитини. Постійно працює лекторій для батьків: «Як виховати обдаровану дитину», «Роль родини у розвитку працездатності дитини», «Труднощі адаптації учня при переході у чергову ланку навчальної діяльності».

Ведеться в школі значна позакласна робота, працюють гуртки:

- «Юний мовознавець»,

- з математики «Ерудити»,

- «Юних знавців англійської мови»,

- зарубіжної літератури «Інтелектуальна тусовка»,

- юних істориків «Феміда»

- «Спортивний гарт»,

- вокальний гурток

- «Умілі руки»

- «Юні менеджери»

У школі створені дружина юних рятувальників, дружина юних інспекторів руху, екологічна агітбригада, складена і функціонує екологічна стежина: «Шкільне повір’я» - «Гранітний кар’єр», протяжністю 3 км. Керівники гуртків прикладають максимум зусиль для залучення більшої кількості учнів до позакласної роботи. Особливу увагу приділяється роботі з дітьми спеціальних категорій. Учні школи є активними учасниками різноманітних конкурсів та змагань.

В школі організований і працює учнівський комітет, який очолює учениця 7 класу Сабова Руслана. Учнівське самоврядування опирається на роботу навчально-дисциплінарної, культурно-масової, інформаційної комісій та комісії по роботі з молодшими школярами.

Учні беруть активну участь у традиційних шкільних святах, із задоволенням готують різноманітні зустрічі, вечори, подорож до Миколаївського зоопарку, екскурсію до районної податкової служби та у музей Ракетних військ стратегічного призначення.

Висока мрія кожного педагогічного колективу - виховати гармонійно розвинену високоосвічену, соціально активну й національно свідому людину. "Людина народжується для того, щоб залишити вічний слід на землі", - любив повторювати В.О.Сухомлинський. Його слід справді вічний. Живе його вчення, його книги, численні статті. Послідовники педагогічних ідей продовжують його справу.

В центрі уваги нашого педколективу - дитина, її потреби, інтереси, бажання. Дитина народжується, щоб стати людиною, неповторною і унікальною, корисною для себе і для суспільства.